Одеський професійний ліцей морського транспорту: як це було

425

Якщо у Вас виникне бажання відстежити шлях одеських контрабандистів, що привозили нелегально свої товари в третє за значенням місто Російської імперії Вам не обійтись без екскурсії в грот літньої резиденції графа Воронцова на вулиці Софіївська. Якби у Вас з’явилась можливість пройти таємними коридорами гроту до моря, Ви опинились би біля входу в будівлю, прилягаючу до колишнього «ночлежного дома», описаного великим російським письменником минулого століття О.М.Горьким у відомій п’єсі «На дні», та здивувались, побачивши вишикувані! на ранковій лінійці групи учнів у морській форм!….

Існують навчальні заклади, яким доля дарувала непримітну біографію. Деякі з них добре відомі, про існування деяких ми навіть не здогадуємось. Та є навчальні заклади. про які знають і пам’ятають. До таких закладів можна віднести і професійно-технічне училище № 11, яке з 01 квітня 2004 року, завдяки наполегливості і старанням директора Сергія Миколайовича Щербакова, було реорганізовано в Одеський професійний ліцей морського транспорту.

А починалося все в далекому 1946 році, в роки важкої праці по відбудові держави, коли гостро постала потреба в кваліфікованих кадрах: судноремонтниках, суднових слюсарях, електрозварниках. Тоді на базі СРЗ «Україна» була сформована школа фабрично-заводського навчання (ФЗН). Навчання тривало всього 6 місяців, та, незважаючи на цей короткий час, школа випускала висококваліфікованих спеціалістів – справжніх майстрів своєї справи.

Навчатись тут було великим щастям – учні  із задоволенням носили форму, сповнені гідності і поваги до обраної професії.

У   1963  році  школа ФЗН  була перейменована  в ДПТУ  №18.   Збільшилась кількість     учнів,     з’явились     нові     спеціальності: суднові трубопровідники, електрогазозварники, суднові складальники.

У   1973   році   училище  отримало   назву     Технічне   училище.   Розширилася навчальна база училища, більше уваги стало приділятись новим технологіям виробництва, створенню нових методів навчання. У  1981   році  при  училищі  був створений філіал машинобудівного заводу за професіями: слюсар-ремонтник; токар-револьверник; електромонтажник; слюсар – інструментальник.

В  училищі навчались такі відомі в народному господарстві працівники як:

Трифонов А.А. — заступник директора судноремонтного заводу «Україна»;

Булас С.З. — бригадир СРЗ “Україна”;

             Трофіменко Н.С. — заступник директора об’єднання «Антарктика».

У 1984 році училище було перейменовано в СПТУ № 11, а в 1998 році в ПТУ №11. Після призначення директором С. М. Щербакова почалась відбудова, занедбаного  у важкі  роки     становлення  незалежної держави,  училища.   Матеріально-технічна  база переживає своє друге народження: відновлена опалювальна система, яка не працювала більше   10   років,   відремонтовані   навчальні   кабінети,   оновлено  майстерні,  запрацювала їдальня, побудували спортзалу.     Зроблено багато,  але  попереду  ще багато напрямків для наполегливої праці всього колективу ліцею.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 24.02.2004року «Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Одеської області» з 1 квітня 2004 року професійно-технічне училище №11  м. Одеси реорганізовано в Одеський професійний ліцей морського транспорту, який став його правонаступником.

Йдучи в ногу з часом та уважно вивчаючи попит і пропозиції на ринку праці,  ліцей перший в Одеській області, ліцензував новий напрямок підготовки кваліфікованих спеціалістів для виробництва – КОВАЛЬ РУЧНОГО КУВАННЯ, ЕЛЕКТРОГАЗОЗВАРНИК РУЧНОГО ЗВАРЮВАННЯ на базі 9-ти  класів, а також курсову підготовку та перепідготовку робітників за цим напрямом, який є досить актуальний та перспективний  для нашого регіону.

В даний час ліцей веде підготовку кваліфікованих робітників на базі 9-ти та 11-ти класів. На базі 9-ти класів ведеться первинна професійна підготовка та паралельно учням надається повна загальна середня освіта. Всі професії інтегровані – тобто по закінченні учень отримує диплом за двома  професіями. Термін навчання три роки. Це такі професії:

— моторист (машиніст), електрозварник ручного зварювання;

— слюсар-судноремонтник, електрозварник ручного зварювання;

— матрос, електрозварник ручного зварювання;

— матрос, моторист  (машиніст);

— моторист  (машиніст), токар;

— електрогазозварник, коваль ручного кування;

— кухар, кухар судновий;

— електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування.

На базі 11-ти класів з терміном навчання 1 рік ведеться професійна підготовка з таких професій:

— матрос, електрозварник ручного зварювання.

— матрос, електрик судновий;

— матрос, моторист;

— токар, моторист;

— моторист, електрозварник ручного зварювання

При необхідності, можна  підвищити кваліфікацію або набути допоміжну суміжну професію на курсах підвищення кваліфікації та перепідготовки кваліфікованих  робітників з професій:

— електрозварник ручного зварювання 1-2 розряду.

— електрогазозварник 1-2 розряду.

— матрос ІІ класу.

— моторист ІІ класу (машиніст).

— токар 3 розряду.

— електрик судновий

— електрогазозварник судновий.

Ефективна організація виробничого навчання, яке базується на продуктивній праці в виробничих майстернях, а також цехах підприємств, дозволяє забезпечити 100%  працевлаштування випускників ліцею.

Для здійснення якісного навчання в ліцеї є все необхідне: виробничі майстерні з кожної професії, кабінети відповідної професійної направленості, комп’ютерний клас, бібліотека з унікальним фондом книг, спортивний та тренажерний зали.

Добре організоване дозвілля учнів: в ліцеї працюють гуртки художньої самодіяльності, спортивні секції. В даний час в ліцеї навчається близько тисячі учнів. Кадровий склад має відповідну освіту та кваліфікацію. В ліцеї працюють досвічені  педагогічні працівники, соціальний педагог,  практичний психолог, який допомагає учням адаптуватись в новому колективі, вирішувати проблемні питання.